Життя коротке - не змигнеш і оком:
Ось народився, перший крок, побіг,
Штовхаєш ліктями... та ненароком
Спіткнешся, якось, ставши на поріг
І озирнувшись навколо побачиш,
Що поряд інші, як і ти, спішать,
Для них, на жаль, нічого ти не значиш
Й тебе вони зовсім не хочуть знать...
І зціпивши до болю свої зуби
Рвонеш вперед, без броду, через тин...
Пройшовши Рим, і Крим, і мідні труби
Ти будеш першим... Та один...
