Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Посміхнися щиро, люба!. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 05.01.2023 - 17:58
Дякую за щирий гарний вірш про кохання. На жаль, воно частіш буває з сумом. Удачі тобі, Друже! Почитай і мій твір на цю тему: Як плакало коханняПочула я, як плакало кохання, А поряд обсипався вишні цвіт, Хоча й не голосне було ридання, Та сірим став навколо білий світ. Стогнали від плачу гіркого верби, Стривожило сича ридання це, І падала зоря кохання з неба, Осяявши заплакане лице. Воно ж росою падало додолу, Шматочок ухопила і сова… «Так умира кохання, – то недоля Зненацька тихо мовила слова І про сердець невінчане єднання, Котре гіркий осадок залиша, – Може тому й назвалося коханням, Бо хвора пристрастю закохана душа». Ледь чутно в травах хлипало кохання, А зрада поряд розсипала сміх, І вечір врешті видихнув зітхання, Неначе усвідомлюючи гріх. 29.12.2019. Ганна Верес Ярославко відповів на коментар Ганна Верес, 05.01.2023 - 19:23
Щиро вдячний, що прочитали і поділилися своїм віршем, дуже гарно й образно! Успіхів Вам!
|
|
|