Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Zorg: Сердце поэта - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор, 22.09.2023 - 13:46
З ритмом довелося повозитися - постарався лишити, як в оригіналі.Взявши аорту свою, приглушаю герци. Ребра мої, наче клена сухі гілляки. Та, їх зламавши, рука ухопила серце. Спритний удар – право споконвіків не всяких. Пломінь бенгальських вогнів на моїй долоні Очі пече, ніби довго глядів на зварку. Асистолія! – вищить медсестра в хітоні – Ви подивіться, як хлопець відходить шпарко! Шурхання ніг персоналу, нещирі сльози. Марний укол під ключицю, що зрушив крики: Хто роздає та який на зап’ясті козир? Лікар помацав мій пульс, і промовив: піки. Для точності при перекладі заглянув і до Вашого коментаря у відповідь моєму внизу. Що ж, на ранок перекладати досить. Тормозок
Режьте там, где сочтёте нужным и добавляйте на свое усмотрение. Набирайте руку, молодой мастер. Украине ещё понадобится человек, умеющий владеть словом. Перевод великолепен.
На жаль, дивлячись на все, державі часто стають потрібними такі люди, коли вже їх нема в живих. Взяти б з недавніх митців Володимира Затуливітера - чоловік жив за копійки, не мав чим платити за житло й скінчив життя, згорівши в закинутій хаті. Ніхто не допоміг! А як помер, то швидко генієм визнали, встановили меморіали, створили музей, ще й премію заснували, а йому то вже що?!. Пишу так, щоб головне собі подобалося, а там вже час покаже. Дякую
Очень большое количество талантливых и гениальных людей закончили свой жизненный путь пол забором. Такая вот неутешительная аксиома.
Світлана Себастіані, 22.03.2023 - 22:48
Жутковато, но здорово.(Какое же у Вас было детство с таким любимым героем? ) Zorg відповів на коментар Світлана Себастіані, 22.03.2023 - 23:04
Детство было ярким и безоблачным. "Значит, нужные книги ты в детстве читал." В.С.Высоцкий. Правда, я тогда ещё читать не умел, но с удовольствием слушал и задавался вопросами. Детство минуло, а вопросов прибавилось, только отвечать на них больше некому. Потому перо в руки и взял. Такая вот цепочка событий. Світлана Себастіані відповів на коментар Zorg, 22.03.2023 - 23:18
А я темная и дикая была в детстве. Боюсь, что такой и осталась.
Zorg відповів на коментар Світлана Себастіані, 22.03.2023 - 23:35
Ха! На моём фоне вы - блестящая монетка
Світлана Себастіані відповів на коментар Zorg, 25.03.2023 - 18:10
Наверно, я должна упомянуть, что не все то золото, что блестит?Но не упомяну. ))
Ах, тепер довелось перечитати знову. Бо я, студент медвузу, здається, першим бачу скрізь лише анатомію
Я просто осовременил героя. Уверен, что Горький писал образ Данко с Иисуса,но сделал это более красочно, чем в святых писаниях. Манипулируя сознанием и играя на чувствах.
Чувак себе сердце вырвал, чтобы жизнь чужим осветить и путь указать, а людишкам пох! Одни льют крокодильи слезы, другие имитируют бурную деятельность, третьи восторгаются, четвертые шлепают в картишки на остывающем теле, свет же дали! А свет погаснет, снова во тьме жить станут. Потому, что никуда идти и не собирались. Так, впустую трепались по курилкам. Я не знаю, о чем думал Данко в последние секунды, но точно знаю о чем теперь думаю я. |
|
|