Я торкаю долонями небо,
Розпинаю благаннями ніч...
Хай говорять усі, що так треба,
Що любов не вернути уже.
Та не можу я бути без тебе.
“Боже Правий, мені поможи!”
Не знайду я відради для себе.
Все на світі для мене чуже.
Ти пішла. Ти розбила кохання.
Чорний камінь на грудях лежить.
Ти для мене лишила страждання.
Синій птах відлетів в забуття...
Не почуєш вже крику благання,
Не побачиш простягнутих рук.
Просто неба пробуду до рання,
Зійде сонце – я згублю життя...
1998
