|
Воробкевич Сидір :: Критика
Творчість |
Біографія
|
Критика
Не помилюсь, якщо скажу, що однойменний вірш «Мово рідна, слово рідне», покладений автором на музику, вже давно став хрестоматійним.
У травні виповнилося 170 років від дня народження видатного українського письменника, композитора, музично-культурного діяча Сидора Івановича Воробкевича. Його багатогранна творча діяльність віднайшла себе і в інших мистецьких галузях. Художник, педагог, редактор буковинських часописів і навіть православний священик на Буковині – він всі сили і знання спрямовував на розвиток і поширення української мови серед народів.
Не зайвим буде нагадати, що з прізвищем Воробкевич пов’язана дуже цікава історія. Адже народився Сидір в Чернівцях у сім’ї священика. Його предки, зокрема прадід, свого часу втік з Литви і звався Сеульський Млака де Орочко. Пізніше дід переробив Орочко на Воробкевича. Тож згодом серед багатьох творчих псевдонімів (Морозенко, Демко Маковійчук, С. Волох, Семен Хрін та інші), що використовував Сидір, одним з найулюбленіших був Данило Млака.
У 1840 році помирає його мати, а через п’ять років і батько. Малий Сидір разом з братом Григорієм залишаються сиротами. Перші знання хлопці отримали від своєї бабусі Параскеви в Кіцмані. Розповідаючи казки, народні оповідання про козаків, вона прищепила дітям любов до народу, рідної мови й пісні.
Своє навчання Сидір розпочав у Чернівецькій гімназії, де проявляється його хист до написання віршів і музики, а згодом – у духовній семінарії. Закінчивши семінарію, він стає священиком у буковинських селах, вивчаючи місцевий фольклор.
Щодо музичної освіти, то він здобував її приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. Відмінно склавши іспити, отримав звання викладача співу і регента хору у Віденській консерваторії. Повернувшись на Буковину, викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а згодом на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор, талановитий музикант писав мелодії на власні вірші, складав псалми і літературні пісні, компонував сольні пісні, хорові твори та оперети.
Саме тут, займаючись викладацькою діяльністю, Сидір Воробкевич чимало уваги приділяв молоді. Зокрема, створив посібники з теорії музики і співу, уклав пісенники для початкової школи тощо. З-під його пера народжуються вірші й пісні для дітей, а саме: «Веснянка», «Осінь», «То наші любі, високі Карпати».
Сидір Воробкевич є автором багатьох і різних за жанром музичних творів (пісень, хорів, оперет, романсів). Згадаймо, хоча б його відомі романси «Ви дівочі сині очі», «Заграй ти, цигане старий», «Якби я була зозулею» тощо. У творчому доробку автора музика, написана на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, В. Александрі та інших визнаних творців слова.
Цікавою і плідною виявилася поїздка майстра до Києва. Її творчим результатом стало написання двох чоловічих хорів «Цар-ріка наш Дніпро» та «Я родився над Дніпром, отому я козаком».
Перші вірші Сидора Воробкевича під назвою «Думки з Буковини» побачили світ на сторінках збірника «Галичанин» у 1863 році. З часом літературний доробок письменника розширюється. Яскраво і найповніше він проявляє свій талант у патріотичних і ліричних віршах «Мово рідна, слово рідне», «Над Прутом у лузі...», «То моя Буковина» тощо.
Зокрема, у віршах «Рекрути», «Панська пімста», у драмах «Гнат Приблуда», «Убога Марта» – автор порушував проблеми, пов’язані з тяжкою долею бідного селянства. У поемі «Негай», оповіданні «Турецькі бранці», драмах «Кочубей і Мазепа» та «Петро Сагайдачний» – торкався тем історичного минулого. Письменник писав українською, румунською і німецькою мовами.
Також перу поета належить низка новел, нарисів, оповідань і сміховинок: «Клеопатра», «Нерон», «Іван Грозний». Він є автором добірки статей «Наші композитори», у яких значне місце відведене М. Глінці.
Громадська діяльність Сидора Воробкевича охоплювала значний спектр національного культурного життя Буковини. Чимало уваги він приділяв видавничій справі. Був одним із засновників і редакторів журналу «Буковинська зоря», альманаху «Руська хата». Видавав календар «Буковинсько-руський місяцеслов», редагував слов’яно-руський розділ у румунському журналі «Candela», а також очолював «Руське літературне товариство» та студентське товариство «Союз».
Сидір Воробкевич зробив чималий внесок в українську культуру. Автор 400 хорових партитур, багатьох прозових, поетичних, драматичних творів, музично-драматичних композицій – він є визначною постаттю у культурному житті Буковини другої половини ХІХ століття. Пам’ятаймо про це...
Ярослав СИНГАЇВСЬКИЙ
|
