Прочитаний :  202
|
Творчість |
Біографія |
Критика
КОВПАКІВЦІ В ЯРЕМЧІ
...Із них кожен дивився
Мужньо смерті у вічі:
Є що друзям згадати -
Путь була нелегка...
Найтепліші обійми,
Найсердечніші стрічі
В бойових побратимів -
У бійців Ковпака.
А роки пролетіли,
Як сполохані коні:
По ділятинськім бою -
Чверть століття в сідлі...
Посивіли чуприни,
Вкрились інеєм скроні,
Густо всілися зморшки
На знайомім чолі...
Так на яснеє небо
Набіжить раптом хмара -
І за радісним словом
Пада слово біди:
- Жалко, хлопці, немає
Серед нас Комісара...
- І немає вже Діда...
- І нема Бороди...
А як в тиші над Прутом
Обізвались гармати,
І той грім повторили
Ближні гори і ліс, -
Заніміли в зажурі
Ветерани-солдати,
Не соромлячись сліз.
А як вдруге над Прутом
Обізвались гармати,
І луна сколихнула
Жовті плеса води, -
То розправили плечі
Ветерани-солдати
І тісніше зімкнули
Поріділі ряди.
|
|
