Прочитаний :  497
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПЂСНЬ 16-я. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет...
В сію силу: Дугу мою полагаю во облацЂ.
Пройшли облака. Радостна дуга сіяет.
Пройшла вся тоска. СвЂт наш блистает.
Веселіе сердечное есть чистый свЂт вéдра а,
Если миновал мрак и шум мірскаго вЂтра.
О прелестный мір! Ты мнЂ — окіан, пучина.
Ты — мрак, облак, вихр, тоска, кручина.
Се радуга прекрасная мнЂ вéдро блистает,
Сердечная голубочка мнЂ мир вЂщает.
Прощай, о печаль! Прощай, прощай, зла утроба!
Я на ноги встал, воскрес от гроба.
О отрасле Давидовска! Ты брег мнЂ и кифа,
Ты радуга, жизнь, ведро мнЂ, свЂт, мир, олива.
Примітки:
А Ведро значит небесную свЂтлость и чистоту воздуха; войшло в славянскій язык из еллинскаго; у них свЂтлость воздуха глаголется: τό φαι̃δρον του̃ ου̃ρανού. Прим. автора.
О прелестный мір! Ты мне — окіан... — Уподібнення світу бурхливому та небезпечному океанові становить один з найпопулярніших мотивів всієї давньої поезії і передусім так званих духовних віршів, традиції яких сприйняв і Сковорода.
...голубочка мнЂ мир вЂщает. — Мається на увазі вісниця миру і спокою голубка, що, за Біблією, принесла Ною звістку про кінець всесвітнього потопу.
|
|
