Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Андрусяк Іван

Прочитаний : 1068


Творчість | Біографія | Критика

ДЕПРЕСИВНИЙ СИНДРОМ

Оксані

1.  

Жовтий  вечір.  Оранжеві  свічі.  
Кварта  вицвілого  вина.  
Ти  вина  моя  перша  і  вічна.  
Ти  єдина  моя  вина.  

По  дорозі  безпечної  долі,  
по  дорозі  битого  шкла  
я  несу  тебе,  вірну  і  голу,  
не  втираючи  осінь  з  чола.  

Ти  мовчиш.  Ти  повинна  мовчати.  
З-під  зачинених  мертво  очей  
тихо  сочиться  страх  дитинчати  
і  повільно  по  щічці  тече.  

Нам  назустріч  виходить  карета.  
Стигле  ложе  постелено  в  ній.  
О  наївні  химери  поета!  
О  безпомічна  цнота  надій…  

2.  

нам  сьогодні  повільно  безладно  невлучно  
говорити  мовчати  і  знов  говорити  
і  спиратись  на  часу  тоненьке  поруччя  
і  затяжно  останню  цигарку  палити  

потім  знову  мовчати  мовчати  мовчати  
доки  нерви  не  стверднуться  сіткою  дроту  
і  ховати  в  очах  нуклуїдні  карати  
чи  то  крові  чи  сліз  чи  наруги  чи  поту  

членувати  думки  на  потерті  скрижалі  
на  свавільні  листівки  на  мудрі  рулони  
і  самотньо  довершувать  психоаналіз  
голубого  дощу  на  роздвоєне  лоно  

ми  повинні  багато  ми  довго  повинні  
забувати  про  щастя  під  вітром  вишневим  
і  кусаючи  губи  криваві  аж  винні  
роздягати  очима  стару  королеву  

королева  підходить  спокійно  панове  
під  сорочкою  білою  кості  зелені  
нумо  гордо  дивімось  а  нум  гонорово  
говорімо  про  сексу  пориви  шалені  

говорімо…  та  ні  стоїмо  як  дерева  
і  останнім  зусиллям  ковтаємо  муку  
супокійно  підходить  бліда  королева  
для  цілунку  сухотну  протягує  руку  

3  

ідеш  і  бачиш  
колючі  груди  
ідеш  і  бачиш  
голос  білявого  хлопця  
в  червонім  кашкеті  
ідеш  і  бачиш  
дорогу  яка  не  веде  

котяться  з  неба  
розпечені  персики  
меркне  

     маліє  

жовта  гора  
спертися  ліктями  
поглядом  спертися  
впасти  долілиць  
пропасти  
пора  

лежиш  і  чуєш  
тріпоче  камінь  
лежиш  і  чуєш  
солодке  вологе  тепле  
котиться  зліва  
лежиш  і  чуєш  
усмішку  винного  

я  винен  
вина  моя  
стиснена  в  правій  руці  
я  винен  у  тому  що  я  не  подібен  на  себе  
я  винен  у  тому  
що  горобці  
склювали  усіх  без  винятку  
зебрів  

смугасті  
китиці  
кити  
кентаври  
круг  

   мене  

круг  

   тебе  

смугасте  цунамі  
заливає  таврію  
і  
залишає  
смугасті  дебрі  

дерево  сходить  
заходить  дерево  
сонце  ворушиться  
сон  червоніє  
де  Ти  Господи  
янголи  де  ви  
озовися  
Діво  Маріє…  

4.  

ви  такі  ж  як  і  я  
наївні  
ви  такі  ж  як  і  я  
довірливі  
на  бантинах  спите  
як  півні  
і  встаєте  щоранку  
з  півнями  

а  мені  залишилось  

     спинитися  

на  четвертій  сходинці  

знизу  

усміхнутися  

   помолитися  

і  вдягнути  чернечу  ризу…  



Нові твори