Прочитаний :  3930
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Гей, дуби мої - зелені хмарочоси..."
Гей, дуби мої - зелені хмарочоси...
А мені уже дорога на похил.
Карі очі? Гойні брови? Чорні коси?..
Де ж ви, коні мої вірні?! Тільки пил.
Щось у білім... Хто се в білім? Хтось у білім.
А мені уже на осінь - жовтий лист.
Киньте, врешті! Ви коли-небуть любили?
Ви кого-небудь любили, мораліст?
Що це ззаду?.. Хтось позаду... Там, позаду,
Сірий вітер заміта мої сліди.
Ах, облиште! Що ви знаєте про зраду,
Коли зорі б'ються в шибку, як сліпі?
Вам би, мила, пасувало тільки чорне.
Тільки чорне вам пасує. Але ж ви
Окрутили навіть гетевського чорта
Театральним поворотом голови.
Ця майстерність прибиратися у біле,
Голубино-непорочна білизна!
Ви б давно мене зіницями убили,
Коли б я себе в зіницях не впізнав.
Полиняло, оджовтіло, зголубіло.
Всі печалі мої встигли на експрес...
Ви б давно мене медовістю убили,
Коб я вчасно від отрути не воскрес.
|
|
