Нитка до нитки
зв"язала душу наузом
вузлами морськими
руки за спину
Кохай!
втікай, небого!
Душо без Бога
Хто ти?
Ніщо!!!
Крила відпали
з дитинства на шпалах
страхи лежали
Бувало
Всіляке
Давно вже не спала
Не врятувала
себе
крізь сни
вірші малювала
на спинах чужих,
замість твоїх...
нитка до нитки!
Питай, Небого...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.