Був гарний весняний день. Я гуляв по місту насолоджуючись тим,як люди квапляться на роботу,студенти,біжать на пари і не помічають нікого,постійний рух машин,який всім набрид . Лише голуби які сиділи на даху домів,так само як я неквапливо проводили всіх поглядом,очікуючи,що хтось принесе зараз насіння,чи шматок хліба і покличе їх.
Задумавшись над тим я сам згадав,що я студент,і що за 5 хвилин у мене пара. Оговтавшись я так само помчав в університет. У середині я побачив годинник який не весело як для мене пробив 09.10 . набравши повітря в легені, я пішов у аудиторію 7. відкрив двері ,і як завжди запізнився. Почув лише «Присідай Максиме,Сьогодні ти ще швидко». Аудиторія засміялась. Я також.
Піднімався до свого місця. Для мене пари були нудні . Я фотографував,чи як сказати фіксував,свою одногрупницю Женю. Вона єдина ,яка відрізнялась від нас всіх, така замріяна і закохана у мрію дівчинка,яка завжди посміхалась мені у об’єктив. Після пар я вирішив підійти до неї і сказати,як я до неї ставлюсь. Так і зробив. Вона стояла біля дверей і чекала свою подругу.
Я підійшов , промовив «Привіт». Почув приємну відповідь .У нас зав’язалась розмова. Її подружка не квапилась ,отож я сказав їй про те ,що вона мені подобається,і що вона особлива у моєму житті,але почув лише сміх та єдина «вибач,ти мені симпатизуєш,але не так.»
Вечером я витер всі її фото , і сказав собі що я її забуду. Так і сталось. У нас настала канікули , і там почалося. Гульки до ранку,друзі,дівчата. І помаленьку я все забував.
І тільки пожовк перший лист на клені,як я повернувся назад у свій університет. Радісні всі обличчя ,друзі нові знайомства. Я і мій друг Гоша ,для мене Гога , знайомились з новими дівчатами,коли д нас підійшла Женя. Боже яка вона стала красива. Я навіть не міг собі уявити,що літо так її змінить. Вона обняла мене , я звісно відповів взаємністю. Вона почала розказувати про свою поїздку у Норвегію,а я весь час дивився на неї,і згадував все до найменшої дрібниці. Але Гога нас перервав,відвів мене у сторону,і спитав чи вона вільна,він був трошки ловеласом. Я думав,навіть не слухав його,думав про неї,свою принцесу,і лише кивав головою. Та даремно,бо погодився на те,щоб він почав до неї залицятись. От і так все почалось,Женя любила поговорити,а Гога умів слухати. Вони звикали один до одного. І одного разу вони покликали мене у кафе,сказали мені щоб ішов для компаніях,оскільки всі ми друзі. Я прийшов з Гогом о 20.00.
Прийшлось нам трішки почекати на дам,я ще не знав що вона приведе подружку. І все таки це сталось .я побачив Женьку ,яка немов вітер увірвалась у кафе тримаючи за руку свою подругу. Я думав , і моє серце кричало Вона твоя»,але я тримав емоції (ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ...)
|
|
