Чому часто - так важко знайти потрібні слова?
Чому мовчання інколи набагато більше вбиває, ніж отрута?
Чому набагато легше зраджувати, ніж бути вірним?
Чому ми довіряємо і відкриваємось незнайомцям, а для близьких залишаємось загадкою?
Як дібрати слова, щоб передати біль... смерть... кохання... ненависть... ніжність...
Коли наступає той момент, що любов перетворюється в ненависть... а в байдужість?
А кохати - це означає, що назавжди? Тоді куди зникає назавжди?
А як дізнатись, чи не буде вже запізно...
А незнайомці можуть бути найближчими? То чому пропадає сон і щемить серце?
А як дізнатись чи ти потрібен?
А що робити з ніжністю, яка готова до вибуху?
А як зрозуміти, що це межа і не перетнути? А може все таки варто за край?
Чому часто ми придумуємо свій особливий світ і руйнуємо справжній?
І як заставити серце бути байдужою?
Де знайти сили, щоб бути слабкою...
|
|
