Між твоєї брехні.
Я заблукала між твоєї брехні,
Я збила ноги в темряві й поранила руки.
Занадто слабкодуха, щоб сказати «ні»
Й не дуже легка здобич для розлуки.
Я просто відмовляюсь вірити в кінець,
Не хочу знати, що нічого вже не буде.
Ти просто надто туго стягнув ремінець,
Що серце стримував зліва у грудях.
А я блукаю між твоїх дзеркал,
Як в тій безглуздій і жахливій казці.
Як же відразу не помітила оскал,
Твій злий оскал, невже ти був у масці?
Я заблукала між твоєї брехні,
Я так стомилася й поранила руки.
Ти все співав мені солодкі пісні,
Складав почесний гімн для нашої розлуки..
|
|
