Я безнадійно заплуталась у лабіринті власного життя. Скрізь морок, який щільно окутав мою понівечіну душу... Сльози...це все на що я спромоглася за останній тиждень...Де ж світло?!!..Коли вже я зможу побачити сонце?...Коли ці страшні тіні минулого мене покинуть?...Ридаю...і задаю ці безглузді питання у пітьму...у тишу, з якої лише ехом відгукується самотність...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.