Його улюблене заняття — задавати собі питання. Занадто багато питань. Вдача лінивця хитро обіграла його мозок і увімкнула в ньому безпереривний потік думок.
Пробудження. Перші промені роз\'їдали його повіки, а біологічний годинник відрахував обіцяні 4 години сну. Ранок. На годиннику 6:13. Навколишня тиша підсилювала шум у голові. Тіло здавалося тягарем, який ніхто ніколи не зрушить з місця. Але він таки зрушив.
Плескіт ранкового душу повернув його мізки на своє місце, де вони голосно стукали з середини.
— Чорт...ггрм.. що це було? Що це вбіса таке? Чорт...
Його рухи видавалися слабкими та невмілими. Щось неначе висмоктало з нього залишки сил.
— Кава... о, кава. Те що треба моїй набряклій душі...
— Знову мучать сни?
— Еге ж... Важко. Не важко — вище мого розуміння...
— Але тобі було добре. Погодься, ти ніколи не відчував нічого подібного.
— Авжеж. Та хіба це можливо? Яким чином неіснуючі речі змушують переживати реальні фізичні відчуття? Яким чином тіло, що недужає уві сні, недужає наяву?
— Тіло — це тільки скринька, в яку вміщено всі відомі та невідомі абстрактні поняття людства.
— Але як ці поняття можуть повільно вбивати мене? Кожного ранку я прокидаюсь з бажанням заснути років на 50, після чого не прокинутись.
— Ми живемо завдяки електричним імпульсам, які передаються з мозку по нервах у будь-яку точку нашого організму. Наприклад, ми рухаємось, дихаємо, дратуємось, любимо завдяки ним. Імпульси приводять в дію всі функції твого організму, починаючи від повсякденних дій, закінчуючи в подальшому молекулярними процесами.
— Звідки тоді беруться ці імпульси? Я розумію, що їз генегує мозок, але...
— ..але мозок є тільки генератором. Знаєш, це неначе звична для нас електрика. Тут є джерело енергії, генератор, тобто мозок, який перетворює енергію в імпульси, та провідник — нервова система, яка проводить крізь себе імпульси до кінцевої точки та приводить в дію.
— Тоді що є джерелом енергії?
— Свідомість та підсвідомість. Психологія, фіолософія та інші галузі розвитку чомусь розділяють ці два поняття, хоча це єдине ціле. Назвемо це надсвідомістю. Не досліджене, таємниче джерело енергії. Надсвідомість — це якраз і є те єдине первинне абстрактне поняття, яке включає в себе думки, уяву, сенсорне та несенсорне сприйняття, емоції, усвідомлення, бажання, страхи, та всі інші нематеріальні речі, які добре нам відомі, і також ті, які непізнані нами зовсім, та ті, що були опущені пам\'яттю.
— Але ж сон, як відомо, це вимкнення свідомості. Яким чином мої сни вбивають мій організм?
— Сон — це все ще велика таємниця людини. Сучасна наука базується на проведених дослідженнях, фактах, результатах. Та чи досліджує наука наш сон в правильному напрямку? Сон розглядають як фізіологічний процес організму, тому вивчити його можна тільки базуючись на фізіологічних даних. Вимкнена свідомість — один із станів зміненої свідомості, то чи правильно ми трактуємо слово \"вимкнена\"?
Сон, медитація, транс, уява, галюциногени, психічні відхилення, ба навіть наше матеріалізоване звичне життя — усе це змінені стани нашої свідомості. Підсвідомість, як відомо, це процеси які відбуваються за межею свідомості. Вірніше сказати це неусвідомлені процеси свідомості. Це пояснює, хоч і не роз\'яснює, те, що ми бачимо, відчуваємо та сприймаємо у змінених станах свідомості.
— Отже в подібних станах я несвідомо генерую нервові імпульси, які в свою чергу певним чином задіюють мій організм, і можуть по різному впливати на стан мого фізичного тіла.
— Саме так. Несвідомо. Насправді, людина все своє життя в тілі проживає несвідомо. Водночас підсвідомість регулярно вириває нас із даної реальності. Іноді ми свідомо працюємо над тим, щоб вийти за рамки реального, чи внести в межі своєї реальності деякі зміни. Тільки тоді, коли ми зможемо осягнути надсвідомість повністю, ми зможемо усе. Буквально усе. І навіть зараз ми не усвідомлюємо, що криється за словом \"усе\".
— То що ж тоді смерть?
— Смерть, це також стан зміненої свідомості. Це наче вищий рівень існування. Існування чистої надсвідомості.
— Тоді, якщо ми повністю оволодіємо надсвідомістю, чи помремо, ми станемо богами?
— Ми і є боги. Ми просто ще не усвідомили цього. І не усвідомлюємо насправді цього слова.
— Але... ні, це не можливо.
— Можливо все. Просто помри.
Помри... помри...помри... розлетілось відлунням у голові.
Пробудження. Перші промені роз\'їдали його повіки, а біологічний годинник відрахував обіцяні 4 години сну. Ранок. На годиннику 10:13. Навколишня тиша підсилювала шум у голові. Тіло здавалося тягарем, який ніхто ніколи не зрушить з місця. Але він таки зрушив.
Плескіт ранкового душу повернув його мізки на своє місце, де вони голосно стукали з середини.
— Чорт...ггрм.. що це було? Що це вбіса таке? Чорт...
Його рухи видавалися слабкими та невмілими. Щось неначе висмоктало з нього залишки сил.
— Кава... о, кава. Те що треба моїй набряклій душі...
— Знову мучать сни?
— Еге ж... Важко. Не важко — вище мого розуміння.
|
|
