Ми пишем "Бог" у чоловічім роді
І шану віддаєм юдейській моді.
Та в небесах живе Бог-Мати-Жінка,
Хоча тебе гіршить оця сторінка.
Подумай, друже, скільки в Божім слові
Жіночої є ніжності й любові,
Жіночого є скільки милосердя.
Подумай, не переч все спересердя.
Творити може серце теж жіноче;
Воно тебе обдарувати хоче
І твоє серце своїм запалити.
Попробуй Бога-Жінку уявити.
Всю мудрість світу вкинь тепер до коша −
Вона не варта ломаного гроша.
В душі своїй створи нову молитву,
І вигостри свій дух, неначе бритву.
У серці чуєш знову голос ШЕМА! −
Збувається Божественна поема.
Малюй, твори правдивішу ікону,
Старого позбувайся забобону.
На древні догми спробуй не зважати −
Лиш так навчишся в небесах літати.
|
|
