Виходить якась нісенітниця: проби пера...вдруге. Але інакше тут не скажеш. Писати я почала...ой, а коли я почала писати? Неважливо... Але сьогодні вперше, самостіно, з власної ініціативи виставила свій вірш "на люди". Лячно... Я взагалі не знаю, як зважилась на таке, зазвичай, все своє тримаю в собі. Певно, якісь магнітні бурі... Чи то весна так дивно впливає? Так чи інакше, в мене сьогодні прем'єра. Критики не боюся. Краще, коли говорять бодай щось, аніж мовчать. Та й критика - крок до самовдосконалення. Тож буду вдячна за все!!!
|
|
