Правда, на жаль, не має одного кольору..
Чітко окресленого, з назвою на коробці олівців.
Вона не зліва, не справа і не посередині…
І не вертикально перпендикулярна,
Не залогарифмізована,
Без функції чи паралельної в просторі.
Вона не смакує до солодощів,
Вона не перчена, не пряна, і без солі.
Вона не сприймається краще лежачи,
Сидячи, сміючись або помираючи..
Вона не піддається розуму, Дарвіну
Аналізу, синтезу, простій абстракції..
Але вона не ілюзія, не фантом, не привид..
Не моя вигадка і не просто так..
Просто вона у тебе і в мене своя..
Замріяна, в рожевих окулярах
Чи в памперсі або в чорному лахмітті.
Сьогодні – королева, а завтра – хіппі.
Сьогодні – гарна, а завтра вже ні….
|
|
