1. |
17.04.2012 19:37 Ще з давніх пір, у давній час,
Жили два мудреці, два греки.
І діалог між ними повсякчас
То виникав, то знов сгасав,
Ненача враннішня зоря стрясав
Усіх, хто чув їх спір далеко. |
|
2. |
17.04.2012 20:13 Колись давно сказала мені мати,
Що та людина, що науку знає,
Крізь терни собі шляху вибиває,
Її потрібно мені також знати.
Тому Платонів й Аристотелів багато,
І філософію не знаю й до ладу.
але її вивчаю я завзято...
Облиш мене, та й я піду... |
|
3. |
17.04.2012 20:24 Ні, Аристотелю, мій друже, не іди,
Навіщо все життя ходити по матерії.
Ти краще дай пораду, підскажи,
Куди подітися від нашої містерії... |
|
4. |
17.04.2012 20:32 Поетесою зеленою ти можеш бути,
Але одного тобі все ж то не забути.
Що Арістотель кожен день доводив,
Платон із думкою свій час проводив. |
|
5. |
17.04.2012 20:59 можливо в чомусь ти права.
можливо помиляэшся.
Та поки ще росте трава,
Чому в словах купаєшся?
До слів моїх чипляєшся?
Тож ти є не права... |
|
6. |
17.04.2012 21:10 Дякую за це змагання,
Так я може не маестро,
Та і ти не на старання
Використала себе, сестро. |
|
7. |
18.04.2012 17:59 Другий день йде наша мова,
Добрий день! Почнем розмову)) |
|