|
*****
Точиться війна, на жаль,
Досі. Серце огорта
Темна, наче ніч, печаль.
Так, війна ця непроста,
А украй важка, та ми
Рідний, дорогий край свій
Весь боронимо грудьми,
З ворогами злими в бій
Уступивши. Ми щосил
Боремось, щоб повернуть
В край свій мирний небосхил.
Ворогу в дугу зігнуть
Нас не вдасться, ні, повік.
Переможемо його
Й жити будемо весь вік,
Протягом життя всього
В мирі й щасті чарівнім,
Так, неначе у раю,
У коханім, дорогім,
Рідному своїм краю,
Що лише єдиний в нас,
Як і сонце золоте,
Що сія у денний час.
Мовби квітка, розцвіте
Мир у нашому краю,
У душі і в серці теж.
Рідну ж земленьку свою,
Що кохаємо без меж,
Ми боронимо щосил
В цім бою украй важкім.
Буде мирним небосхил
В нашім ріднім, дорогім
І єдиному краю.
Житимемо вік ми в нім
Так, неначе у раю,
В мирі й щасті чарівнім.
Євген Ковальчук, 16. 03. 2023
ID:
1031028
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 18.01.2025 19:43:54
© дата внесення змiн: 18.01.2025 19:43:54
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
