У нашому однокімнатному світі стояв запах м'яти і кориці.
Мені завжди було цікаво про що він думає, коли йому не спиться.
У нашому світі було тихо і затИшно.
Я б назвала його раєм, та там бувало надто грішно.
Наш світ був нашим бункером, нашим сховищем,
Нашого світлого і таємного родовищем.
Ми завжди палили свічки і читали книги,
Ми навзаєм розтоплювали один в одному кригу.
У нашому світі було чутно платівки і шепіт,
Ми завжди були разом, ніби між нами хтось причепив магніт,
Ми пили терпкий чай і їли малину,
Він любив, коли я ніжно цілувала його спину.
У нашому однокімнатному світі стояв присмак ніжності і спокою.
Та поцілунки його були найміцнішою горілкою.
А його голос п'янив мене швидше, ніж суміш хмелю й солоду.
Ми один одним тамували відчуття спраги й голоду.
Тепер нашого світу не знайдеш навіть на світлинах,
А він приходить лише у моїх снах.
Я завзято малюю наш силует на парканАх і на стінах.
Та назавжди лишаю "нас" жити у цих кострубатих римах.
