Я виростав на хлібі чорнім
Якого вдосталь й не було…
Зерно роздерте жита в жорнах
Життя – Надію берегло.
Мені ще пахнуть на одинці
Дитинства мого сторінки:
Оті смачні ці паляниці
Із тої ржавої муки.
Бувало, йдеш селом під вечір
То там, то там печуть хліби:
Духмяний запах в’ється з печей…
І не прискориш тут ходьби.
Вуркочуть вмілі господині,
Мов ті голубки, по дворах…
І радість в кожну цю родину
Несли Матусі й гинув страх…
Чомусь згадались епізоди
Давно минулих моїх літ…
Є різний хліб в містах на вроду,
Але зів’яв сільського слід.
12.04.24р.
