Це не вірш,і не історія
Це те,що залягло в душі
Що я як мати і дружина
Варю собі у голові
Мене дратують навіть звуки
Та ні, дитина тут мені ще друг
Мені потрібні екстра руки,
А краще нянь зо дві
А може треба просто глузду,
Таблетки випити не ті
Нерви вирвати з корінням
Та каву з енергетиком втулить
Дозвольте в туалет сходити
Поїсти булочку самій,
Казявку з носа поскребти
Та оком виспатись одним
Не сплю я в третій ночі
Пишу вірша про свій,
Маленький і дівочий
Поганий настрій у душі.
