Де ти миро!?
Дощ холодний
В вухах довгого трамваю
Знов крокує вздовж екранів
Між зимового заграю.
Зайвих чутно в баштах світу
Чи у зморшках на спідницях
Темперованих в’язальниць,
Що пізнали сенс в дрібницях,
Чи в обличчях інших…
Де ти? -
Миро(любне), щічки, буклі,
Очі чорні полум’яні,
Довгі шиї, модні туфлі…
Запали між крапель іскри
Над трамвайною дугою
Білим бальним ніжним світлом
Над зимовою нудьгою...
