Промінь сонця мені сяє,
промінь цей-любов моя,
таким тепленьким привіває,
кажу тобі,кохаю я.
Кохання-почуття яскраве
й багате на всілякі тони,
воно-як пісня зігріває,
воно і гріє,потім стогне.
А серце рветься,розриває,
душа живе,вона співає,
як бачу усмішку твою,
кохаю я тебе,тебе люблю.
Твій вираз-світло,світ глибокий,
а почуття-то є саме життя,
для тебе візьму світ високий,
віддам тобі сердечко в небуття.
Проснуся я-і ти вже поряд,
закрию очі-знову ти.
Немов краплинки того моря:
я маю серце,а ти дух мети.
Я й не знав,що це таке,
а ти ходила поряд,
я закохався ще тоді,
коли побачив погляд.
Вірш присвячується Янусіку Корсун).
Живи,процвітай,кохай...
З любов'ю.
