Недосконалий я в житті,
Бо досконалих, їх немає.
Бо кожен має лиш свої гріхи.
Хоч бездоганно їх скриває.
Та перше враження про тебе.
Завжди впливає на людей.
Хоч досконалість є в пошані,
Та цінять люди твій реальних світ.
Тож не старайся ти вдавати,
Ти замість себе інших у житті.
Бо люди люблять довіряти,
Якщо довірився ти їм.
Бо щирість рідкість у житті,
Цей світ такий що довіряти тяжко.
І кожен з нас боїться йти,
Хоч і стояти – це буває страшно…
Та різні люди на землі,
Довіра є, та пору зрада.
Упавши раз, хтось руку дасть тобі.
Бо рівновага є, потрібна лиш пошана.
Повага до людей, які тобі близькі.
Поєднуй все, усі людські чесноти.
Тоді побачиш ти, відчуєш ти,
Що світ, вже не такий пустий…
