Зажурене небо згори споглядає
І чорнії хмари чомсь гірко ридають.
А вітер замрійливо в полі гуляє,
Все ходить і ходить, журбу розливає.
І сумно мені, серце рветься од болю,
Погасло життя, розтрощилася доля.
Журба темнотою мене огорнула,-
Всі кращії друзі про мене забули.
Я більше не можу, так жити не хочу,
Блукати у лісі крізь темнії ночі.