Для усіх людей зміна пори року проходить по-різному. Хтось дуже тонко й чуттєво помічає усі деформації у ній, а дехто, абсолютно незалежний від цієї мінливості і живе не вдивляючись у даль. Бо часу обмаль, бо час не має жодного значення. Особисто для мене, ця весна, що прийшла, стала особливою, не такою як усіх попередні. Чомусь саме сьогодні, мені здалось, що розпочнеться переломний момент між закінченням зими і початком весни. І він все ж таки розпочався. Сьогодні мені по-справжньому стало гаряче й не вистачало сонцезахисних окулярів. Снігу вже майже не було. Хіба що у лісах, під кронами дерев де-не-де видніється біла ковдра землі. Вода потічками стікає до наших долонь, пробиваючись крізь шпарини пальців. Черевики, шапки, куртки, шарфи, рукавиці й інше зимове причандалля, потрібно негайно змінювати на щось світліше і комфортніше, бо прийшла весна. Саме її я дуже довго чекав. І думаю, що не я один.