І знов земля покрилась чистотою,
Мов наречена в білому вбранні,
Вона неначе стала вже святою,
Але чомусь так холодно мені.
Сніги лежать, холодний віє вітер,
І більш тепла, здавалося, нема,
Бо вже давно заволоділа світом
Поважна пані на ім'я Зима!
Казкові піднялися заметілі,
І стали над землею танцювать,
А потім заходились душу й тіло
Холодним поцілунком цілувать.