Смуток
Чому шукаю смутку я постійно,
І перепони повсякчас стоять?
Життя моє іде ще не колійно,
А дні усе вперед, вперед летять.
Весь час іду, та все ж не є спокійним,
Напам’ять знаю все, але мовчу,
Постійно я лишаюся покірним,
Але чомусь в тіні тільки бурчу.
Без сенсу все життя моє блукає,
Чомусь шукаю час тільки для сліз,
Самотність моє серце відчуває,
Але тікаю від людей за ліс.
Я все ж кажу: пора мінятись,
Та не знаходжу сили у собі,
Не варто десь мені ховатись,
Та не зважаю на ж свої думки.
Як мучать комплексів тих кільканадцять,
Я не знаходжу, часом, радості в душі,
Так, мені уже п’ятнадцять,
Але дитинство продав я за гроші.
Що я верзу? Чому я депресую?
Я молодий, попереду усе,
Весь смуток я в житті таки спресую,
В Чорній Дірі це перетвориться в пусте.
Я не повинен мучитись щоразу,
Байдужий смуток не уб’є мене,
І я вже не отримаю поразки,
І купол хмар на небі розійде.
Экзистенция происходит из-за отделения себя, а точнее выделения себя из общества, самокопании и верхоглядстве. Автору - вы стали на путь к психиатру. Постарайтесь приобрести цель, глобальную, азатем разбить её на этапы жизни. Стихи юношеские, но очень уж...усталые. Где задор молодости? Раннее взросление приводит к ранней старости. А когда наслаждаться жизнью? Смысл стиха есть,но рифма слабовата, настроение... Радости вам!
непогано для такого віку. добре б замінити чи переставити деякі вислови, як от:
-та не зважаю на свої думки;
-як мучать комплекси ті кільканадцять;
-в чорну діру все кане, як пусте;
-я вже застрахувався від поразок;
-а хмари сонце з куполу зжене;
твір, як і автор, безсумнівно вартий уваги.
Автор задумывается о глобальном, несмотря на свой юный возраст. Чувствуется, что многие темы и вещи его тревожат, и желание высказаться велико. Позитив играет в жизни огромную роль. Желаю автору искать новых приемов работы со Словом, пропуская материал через Свет и Любовь!