Мій човен стоїть
Прив'язан до місця річної любові
Мотузка на шиї,як шарф
Мені все одно де моя мова
Де мої вірші, допливають чи тонуть?
Великі озера-мить або постріл?
Хвиля іде,гучніше ну зовсім!
Без дії мене перекидує знову
Без облисків, десь там у центрі події
Мій трос обірвала ця штормова хвиля,
Це мій порятунок пісок в мене в роті!
Наївся турботою лагідной плоті
Свободою дме,розправляю вітрила..
Мій човен стоїть
Прив'язан до місця морської любові...
І знову цей шарф,як лассо вже на горлі
Вітрила заховані,куля летить.
