Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталка Кольоровісни: Плохие Стихи - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, так ми однодумці!
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не прибідняйся, не прибідняйся... Знаємо. Читали
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пустощі то все...
Леся Геник, 11.01.2012 - 22:45
А в кожному із тих, що вже хорониш,Сльозами болю капають слова... Недосконалі... що вже тут поробиш?... Але ж душа в віршів усіх ж ЖИВА!!!!!!!!!! ********** ************* Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесюню, хто ж їх поховає? Як помруть, то разом зі мною.
Наталя Данилюк, 11.01.2012 - 22:37
Наталочко,навіщо так трагічно? Я цілком згідна з Октябриною:вірші,як діти-є сильніші,є слабші...Але всі вони рідні і їх треба любити. В кожного з нас є слабші вірші,які не увінчалися успіхом.Але вони-частинка нашої душі і несуть в собі певну інформацію про наш емоційний стан. Ти така єдина й неповторна,пам'ятай про це.
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталко, (по секрету) все не так трагічно... То просто вірші...
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, солнышко, что ждала. А мне никак вот не сочинялось, не придумывалось.
tatapoli, 11.01.2012 - 22:29
Не можна ховати, адже з них все починалось! І виходило ліпше! А це як пам*ять про недосконалість, самоаналіз, нарешті! Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То дійсно так Дякую за ваш коментар. Не сприймайте вірш буквально. Ніхто не збирається ховати навіть самі найгірші вірші. Хай собі будуть. *ИРЕНА*, 11.01.2012 - 22:19
Как сочинение - идеально-оригинальное! Ставлю "5". И все-же, как-то печально. О чужих стихах "плохо" не говорю - не имею права. Среди своих - понимаю, что плохо. Но все равно, не уничтожаю даже такие. Хоть они не для широкого круга, не для печати, берегу их просто как эмоцию своей жизни, пусть бледную и слабую. Некоторые иногда "шлифую". А уничтожить жалко. Родились, - значит, пусть живут! Ничего не навязываю. Просто делюсь мнением. Дальнейших успехов!
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вот, совершенно верно - эмоция. Эти стихи - тоже эмоция. Не больше. Спасибо вам за участие и доброе сердце Любов Вакуленко, 11.01.2012 - 22:16
Тогда любите свои стихи и они найдут отклик в чьём-то сердце обязательно, или станут лучше...
Любов Вакуленко, 11.01.2012 - 22:05
Бывают такие стихи, что читать их не хочется, но это всё же чьё-то творение, идущее из души. Пусть несовершенное, но имеет право на жизнь...Это значит - убить своё дитя,потому, что оно кому-то не нравиться. Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До сегодняшнего дня была абсолютно с вами согласна.
Любов Вакуленко, 11.01.2012 - 21:59
Стихов не бывает плохих,Как не бывает плохих детей. Просто надо любить их... Доверяя душе своей. Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я бы поспорила...Бывают... стихи. Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, значит мы поняли друг друга.
|
|
|