Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Павлусик-Кузмяк Олег Мико: Раб ч-2 - ВІРШ

logo
Павлусик-Кузмяк Олег Мико: Раб  ч-2 - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Раб ч-2

Вона була теж рабиня
Жорстких звичаїв людських.
Була ще вона дитина,
Та не мала вже близьких.

В жони старому паші
Віз її названий батько,
Та в дитячій ще душі
Їй спротивив старий дядько.

Відчував,мабуть,й отець
За собою все ж провину,
Не спиняв дитини герць,
Дав спокійну їй годину.

Вона тим і користалась,
То співала,то сміялась.
То стріляла із пістоля-
Така була її воля.

Із гармати раз стрельнула,
То рубалась на шаблях.
Мало в морі не втонула,
Ледве витяг її лях.

Капітан на те дивився,
Дивувався і злостився,
Та не заяіпав небогу,
Лиш казав про засторогу.

Натякав,що вона панна,
А не дике хлопченя.
Що на ній сорочка рвана,
Бос чом вона ганя?

Вона слухала уважно,
І трималася поважно.
Знали всі,що лиш вдає,
Знову бралась за своє.

Була доброю ,одначе,
Й до рабів і до вояк.
Було так,що і заплаче,
Або дасть комусь мідяк.

За добро її любов`ю,
Всякий щедро дарував,
Та вона не вела й бров`ю-
Кожен облизьня піймав.

Ні до кого не хилилось
Це чарівне бісеня.
В ній дитина забарилась.
Жінка, покищо ,куня.

Та траплялось,вечорами,
Гриз її напевно сум,
Бо дрібненькими сльозами
Захищалася від дум.

Я ж кохав її відверто,
Хоч і знав,що марно все,
Та надіявся уперто,
Що життя щось принесе.

Мусить щось змінити долю
І мою,і її теж,
Бо не знести мені болі-
Я кохав її без меж.

І вона мабуть відчула
Серця зболеного жар.
Раптом всіх немов забула,
Ніби вирвалася з чар.

Все у ній якось змінилось
І в очах й в поставі теж,
Мабуть жінка в ній вродилась.
Закохалась вона всеж.

Дні летіли йшли неділі,
Скоро плаванню кінець.
Розпадалися надії,
Та суворішав отець.

Бачив я в її очах
То тепло,то здивування.
Зваби першого кохання
Мабуть марились їй в снах.

Я ж горів,немов багаття
Й на яву і у ві сні.
Дарували мені щастя
Її очі чарівні.

Та якось в її каюті
Я зі столу прибирав.
Були ми обоє скуті,
Та ланцюг цей раптом впав.

Вона кинулась в обійми,
Зашептала:-Я люблю-
Ось вони хвилини мрійні.
Я шептав:-Люблю,люблю.

Не забуду цих хвилин,
Поки й в світі жити буду.
Не спиняв нас часу плин
І спасло нас лише чудо.

Налякав нас грім страшний,
Зойки дикі,та прокляття.
Був для нас він рятівний,
Та навкруг гуло багаття.

Палала в полум`ї галера.
Кудись стріляли із гармат.
Яка  вчепилась нас холера?
Хто в нас стріляв?Не знав і кат.

Стогнали ранені,лежали вбиті.
Звисала рея,мов поламане ребро.
Я кинувся вогонь гасити,
Та в рубку вдарило ядро.

Все полетіло шкереберть.
Поліз вогонь на збиту щоглу.
Не раз я,братці,бачив смерть,
Не думав,що від жалю я застогну.

Лежала купа тіл кровавих,
Той без руки,А той без голови.
Вояків добрих і бувалих,
Ядро те стяло,до ноги.

ID:  345796
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 23.06.2012 17:29:26
© дата внесення змiн: 24.06.2012 12:51:26
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (537)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ліоліна, 25.06.2012 - 17:32
класно написали, і як Ви ото його придумуєте?
Мусить щось змінити долю
І мою,і її теж,
змінить, еге ж? 12 12 22 22 19
 
Павлусик-Кузмяк Олег Мико відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А запитайте в себе,чому Ваші вірші іноді такі неймовірні,непередбачувані.Чому?Пишіть,чекатиму. 22 give_rose give_rose give_rose
 
Innessanew, 24.06.2012 - 02:21
give_rose give_rose give_rose
З нетерпінням - чекаю продовження... 12 16 22 22
 
Павлусик-Кузмяк Олег Мико відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,вже й не забарилося.Маю надію що сподобається. flo18 flo22 flo17
 
терен юрій, 23.06.2012 - 22:46
12 friends
 
Павлусик-Кузмяк Олег Мико відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Раз так,продовжимо. friends friends friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: