Не знала я,що зможу так любити,
Що стане байдуже,крім тебе все,
Що навіть зраду зможу я простити
І що кохання стільки болю принесе.
Ловлю сніжинки на своїх долонях
Вони розтануть,як розтанув ти
Знов чую голос твій у скронях
І намагаюсь пам"ять в серці берегти.
Тебе я не заставлю полюбити
Ти сам сказав,що почуттів нема
Та хто мене навчить без тебе жити
Все,що залишилось від тебе-ця зима.
Я хочу відчути на собі твій погляд
І пристрасний,ніжний дотик долонь
Як жаль,що зі мною ти більше не поряд,
Бо вмієш лиш ти розпалити вогонь!