Кінцеві зупинки молодої павутини
Хіба що можуть лякати «заядлих» педантів,
Яким за важкістю отруйної рутини
Не видно, навіть, власних діамантів
Своєї витонченої консервативності,
А також утопічної впевненості
В егоїстичній примітивності,
Що накрита камінням чемності.
Власне, кожного чекає приховане
Розуміння демонічної маргінальності
Непереможних висловів, датованих
На кращі дні єхидної оригінальності.
Хіба можна на них доко̀ри вибити?
Не так! З ними краще випити…
