Колись були часи,
коли розмовляти про кохання
було заборонено
і ми постійно мовчали
з тобою,
заклеївши обличчя
пластиром
давились транками
і протестами,
кохались під аритмію
сезонних припливів,
крихке море
чавило твоє волосся
і воно розліталось,
ламаючи жито
і серпи старих косарів,
ми не знали чого хочемо,
у цьому житті.
Я постійно казав тобі:
Екстремізм – це коли ти
ковтаєш бензин, щойно
переспавши з дочкою священика,
у неї такі міцні груди
та обличчя.
Екстремізм це коли заюшений
до крові,
вриваєшся до єдиного друга
і весело розповідаючи одне одному
про свої пригоди ви п’єте найкраще вино,
тільки найкраще.
Екстремізм – це коли, читаючи улюбленого
поета, спалюєш усі листи, надіслані від коханої.
Екстремізм - це коли ти застряг у морі
на човні, і не хочеш нікуди вже повертатись
Екстремізм – це коли закладаєш собі
під подушку вибухівку,
щоб постійно снити,
та більше ніколи вже
не прокидатись
Екстремізм – це коли ти чистиш зуби,
забуваючи вимкнути газ у квартирі.
Екстремізм – це коли улюбленим словом є «прощавай»,
а не «привіт» о безмежний світе
Екстремізм - це коли ти голий стоїш посеред вітальні
в якомусь готелі,
і незважаючи на час дурного годинника,
що висить поряд комети намальованої на білому папері,
продовжуєш стояти так, аж до ранку
Екстремізм – це коли ти збиваєш янгола
автівкою і тихо ридаєш над його тілом,
адже він так був схожий на твого брата.
Екстремізм – це коли, у тобі запала мовчанка
і ти кривляючись, ламаєш зуби об гравій доріг
та електричних стовпів,
тільки щоб щоб ні з ким не можна
було розмовляти
Екстремізм – це коли потрапляєш у дурку,
а пізніше вже топишся у власному цинізмі,
проте й не намагаєшся спокутувати провини
Екстремізм – це коли ти у дірявому одязі
сидиш на зупинці і тобі байдуже на все,
адже це спротив до більшості.
Екстремізм – це коли, не виходиш з кімнати,
бо не бажаєш бути прудконогим мисливцем
Екстремізм – це коли ти топишся з важким
поліетиленовим мішком на шиї,
бо ти волієш померти за когось,
а не порожню ідею.
Екстремізм – це коли ти вже раю,
проте відмовляєшся туди потрапляти цілком,
бо у пеклі тебе ще може хтось чекати,
і пекло обов’язково треба пройти.
Екстремізм - це коли ти прокидаєшся в
розбомбленому метро,
без рук,
лишень з натільним хрестиком на шиї
і дякуєш богу за все що було,
і що буде.
ID:
373585
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 27.10.2012 00:08:37
© дата внесення змiн: 27.10.2012 12:45:20
автор: ImmortalPsycho
Вкажіть причину вашої скарги
|