Десять спочатку, десять в кінці.
Решту - і не згадають.
Посередині біжать гінці
Віддзеркалених скраю.
Десять багатих на десять голот.
Голота - множиться швидше.
Тому сотню літ терпить народ,
Поки рак в тіло мертве свище.
Хай-но по сірому кров'ю зіллють,
Найкращий душ в світі - кривавий.
Тоді швидко голос голоти знайдуть
У камені медіа-лави.
Посадять на трон, стануть знов величать,
Багаті втечуть закордони,
А що ж та голота? Хіба вона знать?
Така ж як багаті піжони.
Сіріюче кодло, моя благодать,
Погоничі за стіною
Приймають закон, як тебе свіжувать,
Не йди сьогодні додому.
