М’язи пульсують, розриваючи повітря,
Я не хочу бачити,
Як ти віриш,
Я не хочу бачити як ти плачеш,
запальничка
зіпсувала
бляшанку
зі
снодійним
я не засну,
я не засну
це мої втрати
витрати
разом
з можливими
заслугами
я не вислужив
перед
тим,
хто
дав
мені
ці
сни,
тепер я ковтатиму
сухе повітря,
замість
ренти
в півкілограма води
як чудово горить
як чудово горить
шкіра,
запах плавленого
приваблює
душі
пропащих
вогонь не душить
вогонь вмирає
разом
з моїм
надійним
підтопленим
героєм
поради ваші
все,
що розірвана
цнота
металевих
кінців
налаштованого
мертвоефіру
мерці
кажуть
тобі
Привіт-
Ти кажеш
Їм - надія
є в майбутньому,
проте майбутнього
зовсім немає
чи буде так зажди?
Дайте
вже револьвер
мені,
але дайте слово
мені,
що він буде заряджений
і як тільки
я натисну
на спусковий
гачок
моя
душа відпустить
моє
напружене тіло,
жити
в постійній тривозі
навіть Спасителю була б не сила
мозок мій,
тоді б закарбувався
на плівці
нагромаджень
звукових,
єдине
що б
по мені
залишилось
це крик,
схожий
на твій пташиний
крик.
