Своїх віконець темнії завіси
час блискавично - швидко зачиняє.
З далеких мрій шле вічнії привіти.
І ми не бачим, як він проминає.
Не пам'ятаю, як зробила перші кроки,
але дитинства згадую я роки...
І теплі мамині смачні сніданки,
і в дитсадочку пречудові ранки,
а також вихователів свідомих -
дарунок знань від них,
в житті вагомих.
А потім почалось навчання в школі.
Як розправляли ми невчасно крила волі.
А вчителька, терплячи наші вчинки,
не виставляла вкрай суворі поведінки.
А також згадую я перші поцілунки,
неначе розфарбовані малюнки.
І пам'ятаю, як ти запросив на танці,
як я прокинулась щасливая уранці.
Як ми, за руки взявшись, йшли далеко,
як в небі закружляли люблячі лелеки.
