Навіщо цього всього було? Жила-була собі маленька дівчинка… Нікого не чіпала, нікому зла не бажала… Жила, здавалось, в ідеальному просторі, де все було розкладене по поличкам, де все було настільки правильно, спокійно і передбачувано, що майже не було за що переживати, чим перейматись… А тепер…Можливо, душі і тілу був необхідний творчий безпорядок? Але… В творчому безладі я завжди знаходила те, що потрібно, а тут... щось інше, дике і незрозуміле…Я вперше не розумію, не знаю, не впевнена не те, що в чомусь конкретно, а взагалі ні в чому…
Один його погляд за кілька хвилин звів мене з розуму ось уже на кілька десятків днів… Я ладна була кинутись йому в обійми і благати не залишати мене, просто бути біля мене, просто дивитись в його милі, наївні, щирі і ,одночасно, ненаситні гарячі очі вічно(мені так здавалось)… Його погляд перевернув мій зрозумілий і спокійний світ «з ніг на голову» і це ще легко сказано…Його очі змусили мене відчути себе такою жаданою і крихітною, коли я тонула в них… І я цього хотіла знов і знов, стала схожою на мазахістку, мабуть…Я не думала в ті миті, коли наші погляди просто пересікались, ні про кого і ні про що…Ах, якби лише він відчував те ж саме…
Як жаль, що я не відчуваю його переривчастого дихання на собі, його теплих рук, його самого… Не бачу його милої усмішки, не чую голосу… Як жаль… В його очах, здається, криється щось таке загадкове і жадане, непізнане і необхідне, несміливе і розпусне… Але що саме, я до сьогодні не можу зрозуміти…Можливо, саме ця невизначеність і так мене притягує? Можливо, якщо б усе було ідеально або хоча б зрозуміло, все було б по-іншому…Умовний спосіб…Але яка умова: реальна чи ні , я досі не розібралась...
Я озираюсь і розумію чи усвідомлюю уже відоме - мені це необхідно, я цього жадаю… Я цього чекала, мабуть, але не очікувала, що воно дійсно зі мною станеться… Та тепер стою на роздоріжжі, де нема ні одного натяку на розмітку… Ні тобі, як у дитячих казочках:на право – те, на ліво – інше, а взагалі ні-чо-го. Дивно. Смішно. Дико, можливо, навіть… Хоча... Все буває… вперше…
ID:
438214
Рубрика: Проза
дата надходження: 19.07.2013 08:26:44
© дата внесення змiн: 19.07.2013 08:26:44
автор: Іннуся
Вкажіть причину вашої скарги
|
