Стояв, як монумент, у землю вбитий,
І цівкою з чола стікала кров, -
Жорстоко за Вітчизну був убитий,
В той час, як інші бились за любов.
І смерть його застала дуже рано,
Він був ще юним, зовсім ще дитя;
Та не обніме сина більше неня, -
Він не пізнає радощів життя.
Таких як він, мільйони полягали,
Хоча не знали ще, на що ідуть.
Їх світлі душі різними стежками
До неба ангели тихенько відведуть.
