Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Яровицина: Ответ русскому другу - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 15.03.2014 - 23:22
Вибачте, що коментар буде довгий... це було в далекому 1995 році, моя подруга-москвичка приїздила раз на рік, щоб відпочити, походити на пляж( до речі в Москві я не була ні разу, ми одна одну не переносимо)в театри, тоді влітку було багато гастрольних вистав з відусіль, поїсти фрукти і сало( до речі , я сала не їм, ми з ним органічно не підходимо одне одному ). Чомусь, ми з нею ні жодного разу не були в парку Слави ввечері, і я вирішила показати їй Лівобережжя Києва вночі. Вибравшись на балюстраду, і хвилин п'ятнадцять зачаровано розглядаючи вогні на іншому березі Дніпра у неї зірвалося з губ, чи вийшло з серця: *Киев такой прекрасный город, что не может не принадлежать Москве*. Я відправила її до Москви нічним поїздом. Якщо до мене, до мого міста, до моєї України будуть відноситись, як до речі, що повинна належати комусь, я не зможу змиритись і простити,.. це, можливо, якийсь вірус в крові. Вибачте, що зайняла багато часу.
Тетяна Яровицина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авжеж, і я бачу отаке ставлення, і раніше бачила, але все переконувала себе, що мені увижається та маячня... Наразі розумію, що нічого із цим не вдієш. Добрі і безкорисливі люди, а саме для них я живу і пишу - такого не подумають. А інших істот годі й переконувати - не почують... Це не входить до їхніх планів. Все одно, Аню, має бути якась сила, яка гуртує людей. Не все ж битися... А праклад яскравий, аж надто! Дякую. Тетяна Яровицина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надеюсь, у обеих сторон всё же хватит ума и сердца не устраивать бойню. Но это всего лишь чаянья жены и матери.
|
|
|