Усі різні – всі унікальні – всі рівні
Кожен народжується на світ і кожен відповідно має право на життя. Але варто пам’ятати, що навіть близнюки, народжені з різницею в секунди, можуть бути найпротилежнішими, найрізнішими. То що ж говорити за суспільство загалом?
Часом нам здається, що ті, хто не поділяють нашої думки, нашого погляду, нашого звичаю, - не люди. Це помилка, грандіозна помилка, адже якою б не була особа, вона одна на цій землі зі своєю унікальністю, нехай і вираженою через недоліки.
Не можна судити когось лише за те, що мінуси не такі, як наші. Усі ми рівні, рівні перед Богом і правом на життя. Це повинен усвідомити кожен. Люди не змогли б жити у соціумі, якщо б керувались лише правилом власності, правилом джунглів, особистих інтересів чи у крайньому випадку – інстинктів.
Правове суспільство, демократичне суспільство несе за собою усвідомлення того, що усі рівні, усі унікальні, хоч і такі різні. Певна річ, для кожного існують обов’язки, правила, які не можна порушувати, моральні цінності, які варто зберігати, яким варто слідувати. Але вибір залишається за кожним індивідуально.
Земля стала б тьмяною, якби усі були однаковими, вона б не рухалась вперед, не досягала нового. І хоч інколи здається, що певні відмінності інших заважають нам, то варто задуматись: що, аби усі так заважали один одному і кожен вчиняв, втамовуючи власні інтереси?
Кожен має право на життя і на вибір. Усі різні – але всі рівні.
2013 рік
