Я робила досліди на полярній станції,
На китобійному судні була моряком,
Ходила пустелями на довгі дистанції,
Була чиєюсь загибеллю і маяком.
Я шукала героїв книжок неіснуючих,
Знялася в картинах, яких не бачив ніхто,
І я торкалася світла зірок пульсуючих,
Піднімаючи в бурю комір мого пальто.
Гуляла вже двічі я поверхнею Місяця
І знаю, що двічі ледь не втратила глузд.
Таємні слова, які десь глибоко містяться -
Вони ніколи в житті не вирвуться з вуст.
Мені б мати сміливість сказати - не схибити.
Я писала книжки, та це було так давно.
Це було так давно і чудово… нібито…
І це така сама правда, як "наше кіно".
Тоді писала сценарій свого майбутнього,
Розчинялась тихенько я в твоїй доброті
Та не помітила третього тут присутнього:
Моя Любов, ми зустрілися вперше в житті.
