Закревавлені стіни кімнати,
стукіт каменю на Землі,
зпопелили вони свій народ- от прокляті,
безхребетні посланці тьми, волохаті,
Запах трупів рознісся по світу,
і мороком вкрилося все,
слізьми батьків, труп сина омитий.
залишається гнисти в землі назавжди
Розстелились кайдани
над нами, й під нами.
Ми йдемо навшпиньках, вперед
закриваючи очі від страху
МИ ЙДЕМО НА ВОРОГА СВОГО
все рівно, із надією у душі,
на мирне небо над головою
за це життя віддали,
щоб ми в мирі і злагоді всі жили.
