На душі холодний смуток тиші,
Темно-бордові сутінки весни,
і ти вже серед зірок отих печалей...
Більше не зачепиш і я не заплачу...
Світила осінь калиновим сміхом
І плакали хризантеми на вікні.
Нас вбила синь щасливих днів,
Розчинила у безодні людських очей...
Як жаль що небо байдуже сміється,
А айстри вчора з болю почорніли...
Ми давно вже на різних полюсах
Усміхаємося лиш самотнім сяйвам.
04.04.14