Заходився якось пан
Воза ладнати,
Та схотів собі, пройдисвіт,
Майстра найняти.
Став ходити по селу,
Хлопів закликати,
Бо хотів лише одного,
Кращого узяти.
"Закликаю вас, селяни
До нової роботи,
Буде вам багато грошей
І мало клопоти.
Мені треба на той ранок
Воза ладнати,
Хто господар, байдикує
В себе коло хати
Хай до мене рано-вранці
Додому приходить,
І що хоче працювати,
Хай мені промовить".
Та й найняв собі він хлопа,
Що хотів робити,
Став по двору, як той півень
Колами ходити.
І так ходить, заглядає,
І так вже підійде,
Все, лінивий, запитає:
"Коли віз поїде?"
"Коли треба, то поїде,
І Вас не спитає..."
А пан знову ходить коло,
Та знов заглядає.
"Ти мені ладнай колеса,
І те, і це зроби.
Як не станеш працювати -
Підеш без грішви.
Ти зроби, щоб віз літав,
Коли в нього сяду,
Та не треба, щоб скакав,
Бо я з нього впаду".
Не схотів більш роботяга
Слухати нотацій,
Бо той пан все марнував
Цього хлопа працю.
"Я Вам тут не є конструктор,
Магії не знаю!
Як я вмію, так Вам, пане,
Воза поладнаю.
Якщо хочете літати -
Йдіть до біса, пане!
Як до нього ви підете -
Віз літати стане!.."
І пішов хлоп геть від пана,
Що хотів літати:
Треба ж думать, мої любі,
Як чогось бажати.
ID:
581183
Рубрика: Поезія, Співомовка
дата надходження: 14.05.2015 19:26:00
© дата внесення змiн: 14.05.2015 19:26:00
автор: Ольга Плай
Вкажіть причину вашої скарги
|
