Україна в вогні,
Україна в війні.
Бо одна із сестер
стала ворог тепер.
Де поділась любов?
Проливається кров.
Суне смерті лавина
і все важчає днина.
А народом прокляті,
у розкішній палаті
протирають штани
найхитріші сини.
Пустодзвонами дзвонять,
на війну хлопців гонять.
Пустоцвітами сіють
і живуть – "животіють".
Де найкращі сини?
Полягли вже вони.
А державне майно
розтеклось, як лайно.
Хай сини пустодзвонів
повертають з кордонів.
Та на перші фронти,
щоб зійшли животи.
Очі кров’ю наллються,
тут і кошти знайдуться.
Наші діти уцінені,
ну а їхні – безцінні.
Ми в дірявім човні,
що пливе по багні.
І потрібен насос,
то ж кричіть люди: ”SOS!”
