Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Парадокси - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артура Преварская, 20.08.2015 - 20:04
искать везде, кроме как в самих себе ![]() ![]() ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я віддаю голос за масло ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() I.Teрен, 16.08.2015 - 00:13
Якби Ви не пояснили, чий це парадокс, то я сказав би, що це парадокс авторитету Путіна у дурно вихованої нації. В Україні, слава Богу, ця хвороба поступово, але проходить.![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
думаю, проблема ще глибше. ![]() дякую, п.Ігоре ![]() ![]() ![]() Мар’я Гафінець, 13.08.2015 - 09:24
Сильно, Іринко, просто хірургічний акуратний але глибокий розріз.. ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тоді треба зашивати ![]() ![]() ![]() ![]() РОЯ, 12.08.2015 - 00:13
І я скучила, Іриночко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точніше не скажеш - саме запрягаємось... ех... ![]() Циганова Наталія, 11.08.2015 - 21:43
Подібні до безкрилого лелеки:Неначе й птах, але злетіть не може. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Оксаночко! ![]() ![]() ![]() як же я скучила за Вами! ![]() ![]() Юрij Бyжaнuн, 10.08.2015 - 22:40
Як на долоні, ради усіх рівнів, лобіюючі групи, стадний синдром електорату і заповнювачів мітингів з майданами, а також так звана "студентська активність"... Відповідно, і наслідки - для країни і її населення... ![]() Розшифровувати не стану - все у Вашому вірші. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люблю журнали читати з кінця, а тепер ще люблю читати й поезії задом наперед ![]() ![]() гостя, 10.08.2015 - 21:32
Знервовано розмахують крильми…Здивовано...( -між нами – біла?.. Біла!..) -Як звати їх.. . Скажи? – Зови - людьми!.. …Лежу у синіх травах …….розімліла… ![]() ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Оленочко ![]() ![]() ![]() ![]() Кроссинговер, 10.08.2015 - 18:31
Хоча я не зовсім зрозумів стратегію побудови останнього стовпчика...Однак приємно вражений зміною клімату в Вашій поезії! Чудовий вірш. Дуєе чудовий. ![]() ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неможливо весь час писати твори однієї тематики (принаймні мені)...дякую за коментар ![]() Тарас Яресько, 10.08.2015 - 18:12
"Времяв символах разобраться! Люди - винтики. Люди - винтики... Сам я винтиком был. Старался! Был безропотным. Еле видимым..." Р. Рождественський |
|
![]() |