Чаплею дикою на нозі
Потикаюся містом
Хижим та байдужим до
Потрясінь моїх мілких,
Строкатих вервиць, колір
Янків ; соломинкою у носа
Ткатимуть звитягу пишную
Гетери з ресторанів Япі -
Плекають сонми пиріжкам, Горілим піддувала ореолів!!
Можливо Томпліери лицарі
В пілотках синіх Докка Піц.
Біг Чізбургер, Великий Змій
Тримає погляд–магією снек
Гидкими каченятками, оті
Утиль жири й утерли носа, Свійським! А Чингачгук,
Живучий Змій снує кадилом
Жил безпроводових серед,
Неоприлюдненим живє…
Він Іннок – маківок лише
Червоноликих вождь
Украплена Земля Богів,
У’їлася до семимильности
Чобіт завидних – як обійшов,
Переселившись у секвої душу,
Сітку гріхів, от повезло йому!!!
Лиш апелює блідолицій дамі
Епохи Калі попередженням:
Здере їй шкуру шагріневу
Клоун з Сіті Плази той…в
Кальсонах жовтих; до поли
Сорочку незаправленую
Носить з висоти лелек…
Місто велике і байдуже -
До потрясінь моїх мілких
Я певно Чапля Чарлі…вже
Наспотикалася доволі…